З усіх важливих, але непримітних сузір’їв північного неба Мала Ведмедиця, безперечно, є найвідомішим. Саме до нього належить Полярна зірка, завдяки якій безхмарними ночами можна легко знайти напрямок на північ. А ще там розташований радіант Урсид (або Урса-мінорид) — останнього передноворічного достатньо потужного метеорного потоку. В максимумі, що зазвичай припадає на 22 грудня, він «продукує» до 20 метеорів за годину.
Радіант Урсид — точка, звідки «вилітають» метеори — віддалений лише на 12° від північного полюсу небесної сфери, тому майже в усій Північній півкулі Землі він не заходить за горизонт. У наших широтах спостерігати цей потік досить просто, на заваді може стати лише хмарна груднева погода й несприятлива місячна фаза. Втім, останню обставину цього року можна не брати до уваги: новий Місяць «народиться» 23 грудня, тож на нічному небі протягом кількох найближчих днів він буде відсутній.
Ширина рою Урсид порівняно невелика, його активність реєструється протягом 10-11 днів — з 17 до 27 грудня. Їхній максимум теж відносно короткий (не більше 6-8 годин). Яскравих метеорів цей потік дає небагато, швидкість їх входження в земну атмосферу — 33 км/с, що близько до середнього показника для всіх відомих потоків. Його метеорні частинки в різні часи були викинуті кометою Таттла (8P/Tuttle), причому вздовж її орбіти вони розподілені досить цікавим чином: найбільша їхня концентрація рухається по ній у точці, приблизно протилежній положенню власне комети. Причиною цього є гравітаційний вплив Юпітера. Тому, не дивлячись на те, що ця «хвостата зірка» пройшла перигелій у серпні 2021 року, активізації Урсид астрономи очікують не раніше 2027-го. Наступне її повернення відбудеться у 2035-му й буде не дуже сприятливим для спостережень.
https://universemagazine.com/malovidomyj-meteornyj-potik-vidomogo-suzirya/