4 травня 2023 року на факультеті фізики, математики, економіки та інноваційних технологій відбувся круглий стіл на тему “Штучний інтелект та його функціональні можливості”. Організатором заходу була кафедра фізики та інформаційних систем Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Круглий стіл, проведений у змішаному форматі, зібрав широке коло учасників: і з Дрогобицького університету, і з Львівських закладів вищої освіти.
На початку роботи круглого столу модератор зустрічі кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри фізики та інформаційних систем Олег Кузик привітав учасників круглого столу, розповів про мету заходу та ознайомив з його програмою. Після цього надав слово декану факультету фізики, математики, економіки та інноваційних технологій, доктору фізико-математичних наук, професору Ігорю Столярчуку.
Привітавши присутніх у залі учасників та тих, що доєдналися до круглого столу в Zoom, Ігор Дмитрович наголосив на актуальності і важливості теми заходу в сучасному світі, де науково-технологічний прогрес стрімко набирає обертів, а штучний інтелект став справжнім втіленням інноваційного духу нашого часу. Відзначив, наскільки приємно бачити серед учасників як досвідчених фахівців, так і молодих науковців, які мають можливість поділитися своїми знаннями та досвідом, обговорити найактуальніші проблеми в галузі штучного інтелекту. Побажав всім учасникам продуктивної роботи, цікавих дискусій та нових ідей.
Далі круглий стіл продовжився доповіддю доктора фізико-математичних наук, професора кафедри інформаційних систем та мереж Національного університету “Львівська політехніка”, професора кафедри фізики та інформаційних систем Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Романа Пелещака. Роман Михайлович представив цікаву і змістовну доповідь на тему “Морфологія штучних нейронних мереж та їх функціональні можливості”, в якій розглянув морфологію та основні принципи функціонування нейронних мереж, а також їх види та широкі можливості застосування у різних сферах суспільного життя. За допомогою слайдової презентації професор Роман Пелещак наочно продемонстрував, що штучний нейрон є спрощеною моделлю біологічного нейрона. За аналогією зі зв’язками між природними нейронами, показав зв’язки між нейронами штучної нейронної мережі, що дозволяє їм імітувати роботу людського мозку. Пізнавальною для присутніх була інформація, як відбувається навчання нейронної мережі, та які фактори впливають на якість та швидкість такого процесу. Учасники круглого столу мали можливість побачити, як працюють нейронні мережі на наведених численних прикладах. Яскрава презентація, що супроводжувала доповідь, допомагала доповідачу успішно комунікувати з аудиторією.
Великий інтерес учасників заходу викликали представлені Романом Пелещаком результати його досліджень за тематикою круглого столу. Професор зробив огляд своїх наукових робіт, опублікованих за останні п’ять років у високорейтингових зарубіжних виданнях, які отримали високу оцінку науковою спільнотою. Розв’язані задачі є особливо актуальними і затребуваними в наш час, оскільки стосуються воєнної сфери, охорони довкілля та медицини. Зокрема, розв’язана задача з розпізнання мін із використанням штучних нейронних мереж, задачі із вдосконалення новітніх технологій для захисту військових від різних загроз під час бойових дій, а також з підвищення точності систем наведення вогню.
Учасники семінару високо оцінили виступ професора Романа Пелещака та відзначили його вагомі наукові досягнення в галузі штучного інтелекту, які мають велике значення для суспільства та розвитку науки і технологій. Обговорення доповіді пройшло дуже жваво. Інтерес до висвітленої теми вилився у велику кількість запитань до доповідача. Учасники круглого столу були активними у висловлюванні своїх думок та ідей, зокрема, щодо використання штучних нейронних мереж у фізичних дослідженнях та педагогіці. Загалом, обговорення доповіді було дуже продуктивним та цікавим для всіх присутніх. Учасники круглого столу подякували доповідачу за його вклад у розвиток науки та висловили сподівання про подальшу співпрацю.
Далі модератор зустрічі запросив до слова наступного доповідача – Ірину Шаклеіну, кандидата фізико-математичних наук, доцента кафедри фізики та інформаційних систем Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, з доповіддю на тему “Практичне використання онлайн-сервісів штучного інтелекту”. Ірина Олександрівна зробила огляд найбільш затребуваних на практиці онлайн-сервісів з використанням штучного інтелекту, показала, за яким принципом вони працюють, звернула увагу на їхні переваги й недоліки. Доповідь була інформативною та цікавою для слухачів, оскільки в режимі реального часу демонструвалися численні приклади, як працювати з конкретними онлайн-сервісами різного призначення та які результати можна отримати. Зокрема, у виступі Ірина Шаклеіна дала оцінку чат-ботам, розробленим із використанням технологій штучного інтелекту. Розглянула базовий серед них – ChatGPT – чат-бот зі штучним інтелектом, розроблений лабораторією OpenAI – модель мови, оптимізована для ведення діалогів та відлагоджена завдяки технікам навчання з учителем та навчання з підкріпленням. Цікавим для учасників круглого столу був розгляд сервісів, які можуть стати в нагоді студентам та освітянам: ome, beautiful.ai, ChatBA, що дають змогу згенерувати презентацію за запитом (текстовий контент); MathGPT, який допоможе у розв’язуванні завдань, що потребують математичних обчислень, та дає змогу переглянути розрахунки; Consensus – наукова база знань на основі штучного інтелекту, яка надає допомогу в пошуку відповідей у наукових статтях; ExamCram, Yip, які забезпечують перетворення навчальних матеріалів на картки та тести для самоперевірки; Phind – пошукова система на основі штучного інтелекту для технічних спеціальностей, яка може генерувати код; YouTube Summary with ChatGPT, що надає можливість отримати текст з навчального відео; Deepl, який організовує переклад текстів з використанням штучного інтелекту; editGPT, що забезпечує автоматичне виправлення помилок в тексті англійською мовою; Notion AI, що надає змогу генерувати текст за запитом; Grammarly, що забезпечує перевірку тексту на наявність різного типу помилок – стилістичних, синтаксичних, орфографічних. Яскраво були представлені сервіси для роботи з графікою, такі як Looka для генерації логотипів за запитами; Booth ai для генерації стокових фото за текстовим запитом користувача; AdCreative для створення банерів та інших рекламних матеріалів; SiteKick – конструктор лендингів; RoomGPT для підбору дизайну помешкання за фото; Craiyon – інтелектуальний сервіс для створення зображень; Hama для редагування зображень, що дає змогу, зокрема, видалити із зображення фрагменти. Великий інтерес аудиторії викликали онлайн-сервіси для опрацювання аудіофайлів, такі як Adobe Enhance, Cleanvoice, Dictation.io, Elevenlabs, Beatoven, The MetaVoice, а також онлайн-сервіси, що використовують штучний інтелект для обробки фото та відео: Nostalgia Photoo, Pallete fm, Relight, LeiaPix, CapCut, vidyo ai.
Доповідь Ірини Шаклеіної отримала високу оцінку аудиторії. Присутні висловили вдячність за представлену цікаву інформацію, відзначили високий рівень як самої доповіді, так і її представлення. Також були оцінені і змістовні відповіді на запитання від учасників круглого столу. Переконливі аргументи, які наводила Ірина Шаклеіна, підкреслили високий рівень її професійної компетентності. Аудиторія висловила сподівання заслухати доповіді на подібні теми в подальшому.
При підведенні підсумків круглого столу, учасники визнали проведений захід як успішний, цікавий і продуктивний, відзначили його важливість для розвитку науки та технологій. Усі присутні отримали можливість ознайомитися з останніми досягненнями у галузі штучного інтелекту, дізнатися про нові методи та технології, що використовуються в цій області. Учасники круглого столу зазначили, що отримані цінні знання та досвід будуть корисними у їхніх подальших дослідженнях.
