Меню

«

»

Ольга з Хоружинських, дружина Франка: товаришка по життю, любляча мати, громадська діячка

На факультеті української та іноземної філології у кімнаті-студії Івана Франка відбувся науково-методичний семінар «4 мая – день, котрий ви будете пам’ятати завжди»: Ольга з Хорунжинських, дружина Івана Франка».

Захід був присвячений річниці від дня народження Ольги Франко, 160-річчя якої українська громадськість відзначила у квітні. А 16 травня для проведення семінару було обране не випадково –  у цей день (за старим стилем 4 травня) Франко і Хоружинська взяли шлюб у церкві при Колегії Павла Ґалаґана у Києві.

Про це повідомила присутнім модераторка семінару, завідувачка кафедри зарубіжної літератури та полоністики університету, професорка Галина Сабат. На переконання пані Галини, Ольга Хоружинська була неординарною особистістю, вона одержала блискучу освіту у Харківському інституті шляхетних дівчат , Вищих жіночих курсах у Києві, володіла кількома іноземними мовами, була перекладачкою, громадською діячкою, видавчинею.

Більш розлого про дружину Івана Франка розповіла професорка кафедри філології гуманітарного факультету Українського католицького університету Ярослава Мельник.

Розповідь Ярослави Іванівни про те, як Іван Франко познайомився зі своєю майбутньою дружиною, як формувалися стосунки молодих людей, якою була родина Франків  – була надзвичайно цікавою і насиченою цитатами з листів Франка до Ольги, Олени Пчілки  та Єлисея Трегубова до Івана Франка, спогадами  доньки Анни Франко-Ключко, старшої сестри Ольги Хоружинської Антоніни.

Серед дослідників життя і творчості Івана Франка переважає думка, що це був шлюб не стільки з почуттів, скільки з розрахунку. Однак Ярослава Мельник не погоджується з таким баченням. Як приклад ніжних почуттів, які зродилися у відомо вже на той письменника, є лист, який Іван Франко у 1886 році  писав Ользі: «По Вашім від’їзді щось таке зо мною сталося, що я й сам не знаю. Немовби мені половину життя взято, такий я почувся слабий, безсильний і безвладний. Як я Вас люблю, Олічка! Як гаряче бажаю я Вас бачити щасливою! Одного тільки боюсь, щоб щастє не вбило мене!»

 За словами дослідниці, усі, хто потрапляв в орбiту Франкових пiклувань, активно проявляли себе  у творчості, брали участь у суспільних подіях. Франко залучав Ольгу до громадського життя, вона була його помічницею і водночас – люблячою матір’ю чотирьох їхніх дітей.

Після переїзду до Львова Ольга цікавиться етнографією, знайомиться із лідеркою руху феміністок на Галичині Наталею Кобринською, пише для жіночого альманаху «Перший вінок» розвідку «Карпатські бойки і їх родинне життя. Коштом Ольги Франко видавався журнал «Життє і слово» (1894–1897),  де вона опублікувала кілька фольклорних матеріалів, збірка Франка «З вершин і низин», книжка «В поті чола». А в «Літературно-науковому віснику» були вміщені переклади Ольги Франко із французької.

Літературно-історична розвідка  професорки Ярослава Мельник ляже в основу книги про Ольгу Хоружинську, яка має побачити світ найближчим часом.

На завершення наукового семінару завідувачка кафедри української мови, професорка Віра Котович прочитала свій вірш зі збірки «Крила великих», присвячений подружжю Франків. Також присутні привітали з днем народження пані Ярославу Мельник, яка відзначала його саме 16 травня.