У львівському Будинку вчених 26 лютого за ініціативи Інституту франкознавства ЛНУ ім. І.Франка, Дому Франка та Інститут Івана Франка НАН України відбулася презентація першого числа наукового журналу «Галичина: література і культурно-історичні основи», який недавно започаткований у Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І.Франка.
У заході, окрім дрогобицьких редакторів журналу – професора Ігоря Набитовича та доцента Олега Багана, взяли участь заступники редактора цього видання: член-кореспондент НАН України, директор Інституту Івана Франка, професор Євген Нахлік та завідувачка відділу наукових досліджень української періодики НДІ пресознавства Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника НАН України, докторка філологічних наук Мар’яна Комариця, також завідувач кафедри новітньої історії України ім. М. Грушевського Львівського університету Олексій Сухий, який представлявректорат ЛНУ ім. І.Франка, та Володимир Микитюк, доктор філології і завідувач кафедри української літератури ЛНУ ім. І.Франка. Вела зустріч директорка Інституту франкознавства ЛНУ Наталія Тихолоз.
Головний редактор журналу Ігор Набитович зауважив, що ідея створення окремого наукового журналу про Галичину визрівала давно, адже відомо, що це неповторний український регіон, у якому сформувався оригінальний культурний простір, який віддавна функціонує як міт. Тому в дрогобицькому середовищі інтелектуалів завжди ставили питання, чому нема окремого видання, яке розповідало би світові про галичан. Олег Баган додав, що ідея спеціального періодичного видання про Галичину постала у зв’язку з необ’єктивним осмисленням феномену Галичини у сусідніх державах.
Учасники обговорили такі цікаві й складні питання, як понадчасовий культурно-історичний феномен Галичини як знакового регіону Середньої Європи, доля якого впливала на розвиток геополітичних тенденцій в цьому просторі, як значення Галичини для становлення національної ідентичності українців і поляків, як потреба переосмислення низки стереотипів, які склалися довкола Галичини і в оцінюванні галицького внеску в українську культуру, як потреба пізнання джерел галицької культурної свідомості, вивчення історичних доль ключових постатей Галичини.
Загалом в обговоренні дрогобицького наукового журналу і з боку авдиторії, і з боку учасників презентації прозвучали думки про високу фаховість видання, потрібність і перспективність його в сучасній науці. Було наголошено, що видання знайшло свою самобутню наукову нішу в сучасній гуманітаристиці. Сам феномен Галичини був представлений як складний і багатозначний, історично вельми впливовий, такий, що стимулював різноманітні культуротворчі процеси, геополітично значущі події (змагання за Галичину, наприклад, спричинили Першу світову війну!), який визначально вплинув на становлення модерної української нації і культури. Хоча в соціально-господарському плані Галичина була обділеною (це був один із найбідніших країв Європи), проте в плані культурних та інтелектуальних інтенцій край виявився в епіцентрі важливих тенденцій, і не тільки українського значення.
