До 230-річчя від дня народження П. П. Гулака-Артемовського (1790 – 1865), українського поета і культурно-освітнього діяча

Той дурень, хто дурним іде панам служити,
А більший дурень, хто їм дума догодити!
«Пан та собака» П. П. Гулак-Артемовський

Життя і творчість Петра Гулака-Артемовського вже понад півтора століття традиційно перебуває в центрі уваги дослідників історії української літератури. П. Гулак-Артемовський належить до когорти поетів, творчість яких знаменує найперші етапи зародження й розвитку нової української літератури загалом і поезії зокрема. 

П. П. Гулак-Артемовський 

   
 

Петро Петрович Гулак-Артемовський увійшов в історію української літератури як один із визначних поетів передшевченківської доби.    Його перу належать писані українською та російською мовами байки, балади, прозові послання, переклади, критичні статті. Найціннішу частину творчого доробку поета становлять передусім байки та балади, які відігравали важливу роль у процесі становлення й розвитку української літератури в перші десятиліття ХІХ сторіччя. 
Друкуватись почав з 1817 року в журналі «Украинский вестник» як автор вільних перекладів російською мовою Ж.-Ж. Руссо («Ослепление смертных»), Дж. Мільтона («Утраченный рай»), П. Расіна («Гофолия») тощо.  
Байка «Пан та собака» (1818) відіграла помітну роль в розвитку жанру байки в Україні і стала, по суті, першою українською літературною байкою, написаною із свідомою орієнтацією автора на живу розмовну мову. 
Сповнені народного гумору й пізніші байки Петра Гулака-Артемовського: «Солопій та Хивря, або Горох при дорозі» (1819), «Тюхтій та Чванько» (1819), в яких поет критикує інертність, консерватизм, зарозумілість. У другій половині 20-х років поет зробив «реверанс» у бік романтизму, здійснивши вільний переклад відомих творів «Der Fischer» Й. Ґете та «Pani Twardowska» А. Міцкевича (ці переклади стали одними з каталізаторів розвитку цього напряму в українській літературі); лише його україномовна поетична спадщина охоплює понад 6 десятків творів. Вже хоча б із названих причин (а їх, при бажанні, можна й додати) його творчий доробок викликає інтерес у дослідників. Також поет переспівував оди Горація, українізуючи їх зміст.  
На жаль, за життя митця не було видано жодної збірки його творів. Перше, але не повне, видання творів Петра Гулака-Артемовського було опубліковано вже після його смерті у 1877 році. Повне зібрання творів видано лише у радянські часи. Залишаючись людиною своєї епохи, П. Гулак-Артемовський помалу торував шлях новій генерації діячів українського національного відродження, на чолі якої невдовзі стануть Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров.   
З нагоди 230-річчя від дня народження П. П. Гулака-Артемовського в читальній залі бібліотеки підготовлено книжкову виставку. Експозиція, яка висвітлює життєвий і творчий шлях поета, представлена збірками його творів, до яких увійшли перекладні поезії, статті, листи письменника, літературою про нього, а також наукові статті, присвячені аналізу творчості митця. На виставці представлено документи з фондів бібліотеки ДДПУ. Для пошуку інших видань даної тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.