Коли тобі погано – прислухайся до природи. Тиша світу заспокоює краще, ніж мільйони непотрібних слів
Конфуцій
Всеукраїнський день довкілля відзначають в Україні щорічно у третю суботу квітня, починаючи з 1999 року, згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» від 6 серпня 1998 року № 855/98.
Головна мета свята – проведення заходів, спрямованих на поліпшення стану навколишнього середовища (очищення водних джерел, озеленення територій, збереження заповідних об’єктів) та поширення екологічних знань задля підвищення рівня екологічної свідомості українців.
Спочатку свято було задумано для того, щоб відзначити Стокгольмську конференцію з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху. Цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом Дня довкілля.
День довкілля 2023 р. припадає на 15 квітня.
Це свято нагадує людям про особисту відповідальність за збереження та відновлення навколишнього середовища, що страждає від результатів життєдіяльності людини.
Здоров’я людини безпосередньо залежить від стану довкілля – чистоти повітря, ґрунту, води. Забруднене навколишнє природне середовище стає джерелом виникнення хвороботворних мікроорганізмів та небезпечних шкідливих речовин, що потрапляють в організм людини і спричиняють тяжкі наслідки для здоров’я.
У кожному сучасному місті в результаті життєдіяльності людей утворюється багато промислових і побутових відходів, що отруюють довкілля.
Тому людині необхідно змінити своє неконтрольоване споживацьке ставлення до природних ресурсів, замінити його турботою та уважним ставленням до живого. Не слід чекати на державну ініціативу. Турбота про довкілля починається з кожного особисто, родини, власного будинку, вулиці.
Вже сьогодні кожен з нас може:
- відмовитися від поліетиленових пакетів
- відмовитися від одноразових пляшок та посуду
- бути енергоефективним у побуті
- обирати найбільш екологічний транспорт
- економити воду
- купувати менше, щоб потім не викидати
- сортувати сміття і віддавати на переробку
Звичайно, можна робити набагато більше, але вже сьогодні слід почати хоча б з найменшого!
Українська природа є ще однією жертвою російської агресії. Війна вплинула кожний компонент довкілля – тваринний і рослинний світ, воду, повітря, ґрунт. Наслідки цього негативного впливу будуть довгостроковими та матимуть не лише локальний, а й глобальний характер. За останніми скромними оцінками, збитки довкіллю України від війни становлять 1,35 трлн гривень Внаслідок нападу росії постраждали 20% природоохоронних територій України загальною площею близько мільйона гектарів.
У зоні ризику опинилися 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі – територій, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні. За словами екологів, ці території відіграють важливу роль у захисті біорізноманіття та збереження клімату. Смарагдова мережа захищає бурого ведмедя, чорного лелеку, рись, орлана-білохвоста та сотні інших видів тварин та рослин.
Під загрозою знищення знаходяться 16 Рамсарських об’єктів площею майже 600 тисяч гектарів. Вони мають статус водно-болотних угідь міжнародного значення завдяки їхньому унікальному біорізноманіттю.
Під окупацією зараз залишаються 8 заповідників та 10 національних природних парків. Серед них Чорноморський біосферний заповідник (розташований на території та акваторії Херсонської та частково Миколаївської областей), біосферний заповідник «Асканія-Нова», Азово-Сиваський національний природний парк, парк «Олешківські Піски», парк «Джарилгацький» (Херсонська область).
Війною охоплено близько 3 мільйонів гектарів лісу в Україні. Приблизно 23,3 тисячі гектарів лісів випалено, частину з них втрачено.
Внаслідок російських ударів по нафтобазах, складах паливно-мастильних матеріалів згоріло понад 680,6 тисячі тонн нафтопродуктів, які забруднили повітря небезпечними речовинами. За підрахунками екологів, під час горіння нафти виділяється приблизно стільки ж атмосферного забруднення, скільки виробляє весь транспорт Києва за місяць.
Крім того, у повітря потрапило понад 38 тисяч тонн викидів від горіння російської техніки та утворилося понад 352 тисячі тонн відходів, які забруднюють не лише повітря, а й землю.
Загалом через лісові пожежі, від горіння нафтопродуктів та займання промислових об’єктів, викиди в атмосферне повітря вже перевищили 67 млн тонн.
Також внаслідок бойових дій гинуть рослини та дикі тварини.
Ще одна проблема – заміновані території. На даний момент розмінування потребує приблизно 200 тисяч квадратних кілометрів. У Мінекології зазначають, що розриви мін призводять до забруднення ґрунтів важкими металами – свинцем, стронцієм, титаном, кадмієм, нікелем. Іноді це робить ґрунт непридатним для подальшого сільськогосподарського використання.
Підсумовуючи, додамо одне з 4 правил екології, яке говорить: природа знає краще. Це ми можемо побачити на прикладі Чорнобильського заповідника, в якому життя продовжується навіть після ядерної катастрофи. А якщо після війни ми допоможемо природі відновитися, то це стане ще однією нашою перемогою!